Monday, April 29, 2013

Ефект ореола, або як б'ються ілюзії

Кохання, весна, щасливе майбутнє... Чи Ви в це вірите? Якщо відповідь - так, то як довго Ви в це вірите?




На жаль, трапляються ті, хто вірять у це вічно. Віра в людину, в ідею, в любов (а не кохання!) дає впевненість і силу, а рожеві ілюзії заважають довершенню особистості та світу. Багато зі мною не погодяться. Але тоді постає питання - для чого люди зустрічаються? Для подальшого співвіснування разом. А тепер секунду!!! Уявіть - Вам 17-19 років. Чи впевнені Ви, що це можливо? Коли необдумані вчинки, самовпевнена молодість стимулюють максималізм, одягаючи окуляри на ніс, коли пристрасть і емоції затіняють свідомість, коли Ви ще дитина, яким/ою дорослим/ою не були б.


Сплеск, а потім пустота. Чи варто заради цього жити? Скільки пар доводило мені свою тривкість, а потім розсипались на друзки. Моя реакція, звісно, неоднозначна, але такому не радіють. Хоча у людей б'ється почуття, а не світогляд, що не є ефективною пігулкою для лікування мрійливості.

Ніхто не каже ставати циніком чи прагматиком. Але проповідувати кохання, як мотив поведінки, як сутність людини - безглуздо. Інша справа - любов. Але ж остання не має на увазі пристрасті, поцілунків, побачень і т.д. І не твориться за кілька днів, на жаль.

Тому будьте обережними у своєму власному світі. Не витрачайте марно себе і не марнуйте інших!

No comments:

Post a Comment